Божественна Літургія у свято Святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мір Лікійських
У четвер, 19 грудня, Свята Православна Церква молитовно вшановує пам’ять Святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця — одного з найбільш шанованих святих у всьому християнському світі. У храмі Святителя Миколая при Чоловічому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі Церковщина була звершена святкова Божественна Літургія, яку очолив настоятель обителі у співслужінні братії.
У цей день до монастиря прибули численні прочани, паломники, родини з дітьми — адже Святитель Миколай особливо шанується як покровитель дітей, воїнів, подорожуючих і всіх, хто перебуває у скорботі, потребі чи несправедливості.
Життя Святителя Миколая — це яскравий образ тихої, але діяльної святості. Будучи архієреєм, він став прикладом жертовного служіння, мужності у захисті правди, милосердя до нужденних та глибокої віри.
У своїй проповіді після Євангельського читання настоятель наголосив, що Святитель Миколай є для нас не лише історичною постаттю, але живим прикладом Христової любові. Його чудеса, записані Церквою, — це не міфологія, а свідчення того, як Бог через людину змінює життя інших.
Згадавши історичні приклади — від визволення невинно засуджених до допомоги бідним, — отець наголосив, що у XXI столітті ми теж потребуємо Святителів, які збережуть віру, будуть захищати правду і подадуть руку тим, хто впав.
Божественна Літургія у монастирському храмі відбулася в атмосфері особливої зосередженості та духовного тепла.
Молитва була підкріплена участю вірян у Таїнстві Причастя. Багато людей готувалися до цього свята постом, ісповіддю, покаянням — як це личить тим, хто прагне не лише отримати допомогу святого, але й наслідувати його життя.
Особливо цього дня згадувалась місія Святителя Миколая як покровителя дітей. Після служби у храмі для малих паломників були організовані солодкі гостинці — як символ доброти, яку через століття передає нам Святитель.
Однак настоятель наголосив: «Найкращий дар, який ми можемо сьогодні принести Святителю Миколаю, — це бажання самому стати носієм любові та доброти у своїй родині, у громаді, в суспільстві. Там, де любов — там Христос».
Святитель Миколай — це не лише помічник у скорботі, а приклад для наслідування. Він навчає діяти тихо, але з вірою; непомітно, але з любов’ю; без слави, але з відвагою. І нехай його заступництво супроводжує нас у щоденній боротьбі за правду, милосердя та надію.
