Українська Православна ЦеркваЦерковщинаЧоловічий монастир Різдва Пресвятої Богородиці

Божественна Літургія у Неділю Митаря і Фарисея

У Неділю про митаря і фарисея, у чоловічому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці була звершена урочиста Божественна Літургія, яка відкриває підготовчий період до Великого посту.

Цей євангельський день має особливе духовне значення, адже Свята Церква через притчу про митаря і фарисея навчає вірних істинному смиренню, покаянню та щирій молитві. Господь показує, що не зовнішня праведність і не самовихваляння виправдовують людину, а покірне серце, усвідомлення власної немочі та надія на Боже милосердя. Саме з таким внутрішнім настроєм Церква вводить нас у час духовної зосередженості й покаянного оновлення.

Цього дня також вшановується пам’ять преподобного Макарія Великого, одного з найвідоміших отців пустелі, великого подвижника IV століття. Його життя було прикладом глибокої молитви, суворого посту та смирення. Повчання преподобного Макарія і сьогодні надихають християн до внутрішньої боротьби з пристрастями та постійного перебування з Богом.

Разом із ним Церква згадує святителя Марка Ефеського, ревного захисника чистоти православної віри. Його непохитна позиція у сповіданні істини, навіть за умов тиску та самотності, стала свідченням справжньої вірності Христу й Його Церкві. Приклад святителя Марка навчає мужності, духовної твердості та відповідальності за дар віри.

Також цього дня вшановується преподобний Макарій Постник, Печерський, подвижник Києво-Печерської лаври, який через строгий піст, послух і безперервну молитву досяг високих духовних чеснот. Його життя нагадує, що шлях до Бога проходить через терпіння, смирення і щоденну працю над собою.

Під час проповіді після Євангелія настоятель монастиря звернув увагу на те, що притча про митаря і фарисея є дзеркалом для кожного християнина. Вона закликає уважно подивитися у власне серце, відкинути гордість і навчитися щирої молитви, яка народжується з покаяння та довіри до Бога. Лише смирення відкриває людині шлях до благодаті та справжньої духовної радості.