Богослужіння у Надвечір’я Різдва Христового (Різдвяний святвечір)

6 січня, у день Надвечір’я Різдва Христового, коли весь православний світ зосереджено очікує на свято Народження Спасителя, в храмі Святителя Миколая при Чоловічому монастирі Різдва Пресвятої Богородиці в урочищі Церковщина було звершено урочисте святкове богослужіння.

Цей день, відомий як Різдвяний святвечір, є особливим часом духовного приготування до величної події — втілення Божого Сина, Який приходить у світ задля спасіння людства.

Надвечір’я Різдва Христового — це період тиші, глибокої молитви й суворого посту, коли кожен вірянин покликаний очистити серце й душу, готуючись до зустрічі з Христом. У народній традиції саме в цей день, після появи першої зірки, родини збираються за столом, щоб розділити святу вечерю з 12 пісних страв — на згадку про апостолів. Але передусім, це день духовного очищення.

Святкове богослужіння розпочалося Царськими часами, після яких було звершено Велику Вечірню, поєднану з Божественною Літургією святителя Василія Великого. Цей особливий чин звершується лише кілька разів у році й має глибоке символічне значення — нагадує вірянам про велич тайни Боговтілення та закликає до внутрішньої тиші перед обличчям Божої слави.

Очолив богослужіння настоятель обителі у співслужінні братії монастиря. Піднесені співи, читання пророчих текстів зі Святого Письма й молитви створили особливу атмосферу духовної напруги й очікування, яка огортала кожного, хто зібрався в храмі цього святкового дня.

У проповіді після читання Євангелія прозвучали слова, сповнені глибини та заклику до внутрішнього оновлення. Було наголошено, що Різдво — це не просто згадка історичної події, а особисте переживання таємниці Божого Втілення.

Настоятель підкреслив, що кожен християнин покликаний не лише спостерігати за подією народження Месії, а й дозволити Йому народитися у власному серці. Як колись пастухи і волхви прийшли до ясел із дарами, так і ми маємо принести Христу дари нашого життя: щиру віру, покаяння, прощення та любов.

Різдвяний святвечір — це момент глибокої зустрічі з вічністю. Це вечір, коли душа наче затамовує подих у передчутті великої Божої присутності, готуючи серце до того, щоб у ньому народився Христос.

Надвечір’я Різдва Христового — це не просто традиція чи підготовка до свята. Це нагода зупинитися у буденності, заглибитися у молитву, примиритися з ближніми та з самим собою. Це час, коли тиша говорить більше за слова, а світло зірки нагадує: Бог іде до людини, щоби подарувати їй нове життя.

І якщо ми зустрінемо це свято з чистим серцем, із відкритістю до Бога, то Різдво стане не просто спогадом, а подією, що змінить наше життя — як тоді, понад дві тисячі років тому, змінилося життя всього світу.